Нововолинський ліцей №8 Нововолинської міської ради Волинської області

ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ...

ПОРАДИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Яна Віталіївна Романюк
запрошую переглянути мій блог

2012 року закінчила Рівненський Інститут Слов'янознавства Київського Славістичного Університету за спеціальністю психолог та викладач психології. З 2017 по 2019 рік працювала у ЗДО №3 на посаді практичного психолога.
У 2019 році прийнята практичним психологом у ліцей №8.

Робоче кредо: «Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися»
Життєве кредо: «Не живи вчора, не мрій про завтра, сконцентруй свій розум на даному моменті»

Шкільна служба порозуміння (Медіація в школі)

Вікові особливості школярів старшого віку

У ранній юності навчання продовжує залишатися одним з головних видів діяльності старшокласників. У зв'язку з тим що в старших класах розширюється круг знань, що ці знання учні застосовують при поясненні багатьох фактів дійсності, вони більш усвідомлено починають відноситися до навчання.Вікові особливості школярів старшого віку.

ДЕТАЛЬНІШЕ про "Вікові особливості школярів старшого віку..."

Вчимося розуміти та поважати інших

«Вчимося розуміти та поважати інших» саме під таким лозунгом у Нововолинському ліцею №8 відбулися тренінгові заняття для учнів 6-х класів. Його метою було показати значущість толерантної поведінки під час взаємодії з іншими, формувати навички без оціночного спілкування, формувати вміння вирішувати конфліктні ситуації, поважати особистість кожної людини.

Кілька світлин ТУТ…

Тренінг "Соціальний захист учнів і діяльність класного керівника"

17 грудня 2018 р. для класних керівників Нововолинської гімназії було проведено тренінг "Соціальний захист учнів і діяльність класного керівника". Мета тренінгу поширити знання педагогів про особливості роботи з різними категоріями дітей, підвищити особисту компетентність класних керівників у сфері соціального захисту.

Конфлікти між учителями й учнями. Способи їх розв’язання
семінар-практикум

01 лютого, в рамках діяльності Школи молодого педагога, практичний психолог Ірина Василевська провела цікавий семінар-практикум для вчителів на тему: «Конфлікти між учителями й учнями. Способи їх розв’язання». Мета семінару вияснити причини конфліктів у школі між учнями та вчителями та знайти шляхи їх розв’язання; вчитися коректно розв’язувати конфліктні ситуації.

Переважну частину свого часу дитина проводить у школі. Тут вона не лише отримує знання, але й спілкується, взаємодіє з однокласниками, учителями. І одним із головних факторів, що впливають на її ставлення до навчання, є психологічна атмосфера в класі та школі. Якщо дитина відчуває увагу до себе з боку вчителів, зацікавленість у її успіхах, чуйність, вона з радістю йде до школи й приділяє навчанню чимало уваги, що відбивається на якості її знань, умінь, навичок.

Конфлікти зазвичай супроводжуються нерозумінням, стресами, відчуттям незадоволеності. То чи потрібно витрачати частину свого життя на з’ясування стосунків? Чи, може, краще навчитися спілкуватися, не створюючи конфліктних ситуацій? Конфлікт у школі, яким би він не був не сприяє ефективності навчально-виховного процесу. І чим менше виникає конфліктів, тим краще розуміють одне одного вчителі й учні, тим теплішими й більш довірчими є їхні взаємини.

Як би не розвивався конфлікт, завдання педагога полягає в тому, щоб перетворити протидію сторін на взаємодію.
Коректне розв’язання конфліктних ситуацій – необхідний елемент професійної підготовки вчителя. Але головне в психологічному вмінні вчителя –
не допускати конфліктних ситуацій. СВІТЛИНИ семінару-практикуму...

Матеріали до Семінару-практикуму для педагогічних працівників

ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОДОЛАННЯ СИНДРОМУ «ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ»

Запрошую переглянути слайд-презентацію
«Професійне здоров'я педагога. Профілактика емоційного вигорання»

Психолог рекомендує ознайомитися з цими публікаціями:

1. ДОПОМОГА ДИТИНІ У ПЕРЕЖИВАННІ ГОСТРОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТРАВМИ

2. Золоті правила класного керівника

3. ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНЯ

4. ПОРАДИ ВІЙСЬКОВИХ ПСИХОЛОГІВ СІМ'ЯМ БІЙЦІВ АТО

5. Поради психолога батькам старшокласників

6. «Як обрати професію?» (рекомендації психолога учням)

Інтернет і сьогодення

Рекомендації для батьків про безпечне використання ІНТЕРНЕТУ
Розвиток і безпека наших дітей – пріоритетні завдання для батьків. Кожен з нас прагне використати всі можливості для того, щоб діти виросли здоровими, освіченими й гармонійно розвиненими особистостями…

Безпечне використання Інтернету дітьми різного віку

Психолого-педагогічні рекомендації профілактики Інтернет-залежності в дітей та підлітків
Для профілактики комп'ютерної залежності у дітей батьки можуть керуватися психолого-педагогічними рекомендаціями…

Ознайомитися повністю.

Психологічні основи взаємодії класного керівника з учнями

Яка величезна сила – колективне відчуття ласки
і доброти, колективної доброзичливості.
Воно, як бурхливий потік, захоплює найбайдужіших.

Такими словами В.О.Сухомлинського розпочався семінар-практикум «Психологічні основи взаємодії класного керівника з учнями».
Дитячий колектив… Який він? Як зрозуміти наших дітлахів? Як прокласти місток взаєморозуміння між нами, дорослими педагогами, і ними, сучасними учнями?
Розібратися з цими непростими питаннями класним керівникам допомогла практичний психолог Ірина Василевська на семінарському занятті.

Світлини семінару ТУТ…

ПРЕВЕНТИВНА РОБОТА З ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ
І ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

12 листопада для учнів старших класів Нововолинської гімназії, практичним психологом Іриною Василевською, був проведений семінар-тренінг. Дев’ятикласники виявилися напрочуд активними та обізнаними в цьому надважливому питанні. Залюбки готувались до проведення заняття та старанно брали участь у вирішенні поставлених завдань в різноманітних пропонованих ситуаціях. Вдало підготовлена презентація сприяла цьому. Дуже цікавим став цей тренінг і ще довго школярі не розходились з кабінету й продовжили обговорення і по його закінченні. Для Вас конспект семінару-тренінгу.

Світлини семінару-тренінгу ТУТ…

Основні види діяльності:

1. Психологiчнапросвiтапедагогічного колективу, учнів, батьків.
2. Консультативно-методична допомога всiм учасникам навчально-виховного процесу з питань виховання дiтей, пiдлiткiв, створення сприятливих психологічних умов для їх розвитку.
3. Психологiчна профілактика, своєчасне попередження вiдхилень у становленнiособистостi, труднощів у мiжособистiсних стосунках, розв’язання конфлiктiв.
4. Дiагностика (психологiчне обстеження дітей, їх груп та колективiв, умов навчання та розвитку).
5. Корекція — здiйсненняпсихолого-педагогiчних, психотерапевтичних заходiв з метою усунення вiдхилень у психiчному та особистiсному розвитку дiтей.
6. Реаблiтацiя — надання психолого-педагогiчної допомоги дiтям, якi перебувають у кризовiй ситуації.
7. Психологiчна експертиза — участь в оцiнюванні нових технологій навчання та виховання, педагогічних iнновацiй.
8. Психологiчна прогностика, розробка, апробацiя i застосування моделей поведiнкигрупп та особистостi в рiзних умовах прогнозування психiчного розвитку дитини.

Психологічні особливості адаптації до навчання в середній школі
учнів-п'ятикласників

Для розв'язання цих завдань необхідно врахувати психологічні особливості 10-11-річних школярів, рівень пізнавальної діяльності, з яким діти прийшли до 5-го класу; проаналізувати проблеми, з якими учні стикаються в адаптаційний період, і виробити шляхи їх подолання.
У цьому віці у зв'язку з початком етапу статевого дозрівання відбуваються зміни в пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу. Діти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, збудженими, неуважними, неадекватно реагувати на зауваження тощо. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, утрати мотивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорослими.
Нової якості у п'ятикласників набувають стосунки з однолітками. Діти хочуть відчувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спільним життям, бути визнаними друзями. Спілкування з друзями стає самостійною діяльністю. Вона існує, з одного боку, у вигляді вчинків підлітків по відношенню один до одного, а з другого – у формі осмислення вчинків однолітків і стосунків з ними і має значення для формування уявлення про себе. Ця сфера життя та спілкування стає для підлітків надзвичайно важливою й особистісно-значущою.
Водночас досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти потребують поваги та самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих. Якщо ж основна школа не пропонує учням засобів реалізації їх почуття дорослості, то в підлітків формується установка на вчительську несправедливість і необ'єктивність.
Результат тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка досить часто є другорядним, а на перше місце виходить сам задум. Тому, якщо вчитель не стимулює ініціативу, самостійність, дитячу творчість, а лише «контролює» результати навчальної діяльності, то таке навчання втрачає для підлітка привабливість та актуальність.
Умовою успішної адаптації випускників початкової школи до навчання у 5-му класі є також забезпечення можливості формування в них робити усвідомлений вибір. На відміну від початкової школи, де варіативність освіти задається ззовні (батьки, школа, учитель мають право вибору прийомів навчання), у підлітковому віці необхідно навчати дитину вибирати додаткові предмети, форми позакласного навчання, пізніше готуватись до вибору профілю навчання у старші школі.
Успішність самореалізації підлітків тісно пов'язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб учителі-предметники створювали ситуації, які б дозволяли підлітку проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.
Адаптаційний період у школі передбачений для створення позитивної благополучної атмосфери, прийняття дітьми й учителем один одного та пошук оптимальної для кожного позиції нової ситуації.
Адаптаційний період у школі полягає в тому, щоби створити неминучий процес адаптації більш інтенсивним, ефективність якого значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, збереження фізичного та психічного здоров'я дитини.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

Передмова

Якими діти народжуються – ні від кого не залежить,
але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання.
Плутарх

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління. Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей. Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до шкільного навчання.
Дана сторінка допоможе батькам знайти відповіді на запитання, які виникають при вихованні гіперактивних та замкнутих дітей, агресивних та тривожних, обдарованих та конфліктних. Допоможе розібратися в питаннях адаптації та готовності дітей до школи. Батьки ознайомляться з проблемами насильства в сім’ї та проблемами превентивного виховання неповнолітніх. Також отримають рекомендації щодо профілактики даних негативних проявів.
Таким чином висвітлені матеріали стануть у пригоді батькам, класним керівникам, класоводам, працівникам соціально-психологічної служби – всім, хто бажає краще розібратися в психологічних особливостях дитини та надавати їй дієву допомогу.
Адже життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад.
Якщо:

• Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

• Дитину висміюють, вона стає замкнутою;

• Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

• Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

• Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

• Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

• Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

• Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

• Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

• Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Десять заповідей для мами і тата першокласника

• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той та на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
• Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Пам’ятка для батьків майбутнього першокласника
У 6 – 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася. Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
Правило 1. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для дітей. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у ньго можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
Правило 2. Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10-15 хв. Тому, коли ви з нею будете робити уроки, кожні 10-15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години.
Правило 3. Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх країнах світу.
Правило 4. Протягом першого року навчання ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде вірити у себе.

Кілька коротких правил
1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.
3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
11. Визнайте право дитини на помилку.
12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
14. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Як підготувати дитину до школи

Відомо, що чим краще готовий організм дитини до всіх змін, пов’язаних із початком навчання в школі і до труднощів, тим легше він їх подолає, тим спокійнішим буде перебіг підготування до школи. Тому і приділяється значна увага проблемі визначення готовності дитини до школи. Готовність дитини до систематичного навчання – це той рівень розвитку дитини, за якого вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не призведуть до порушення здоров’я дитини.
Чому ж так важливо визначити готовність дитини до вступу в школу? Доведемо, що у дітей, не готових до навчання, важко і достатньо довго відбувається підготовка адаптації, пристосування до школи; у них значно частіше проявляються труднощі навчання. Серед них значно більше невстигаючих, і не тільки в першому класі, а й на далі ці діти частіше серед невстигаючих, і саме в них наявні випадки порушення стану здоров’я.
Батькам слід звернути увагу: якщо дитина не достатньо готова до навчання, але навчається добре – це досягається дуже дорогою «фізіологічною ціною» і виникає значне напруження різних систем організму, призводить до стомлення і перевтомлення, і як результат – розладу нервово-психічної системи.

Що ж включає в себе психологічна готовність до навчання в школі?

Важливим є те, що майбутній школяр «починається» з позитивного ставлення до школи, бажання вчитися, прагнення до здобуття знань. Величезну роль у прояві такого ставлення відіграють правильне уявлення дітей про навчальну працю та шкільне життя. Вони допомагають збагнути дітям всю серйозність навчальної діяльності та відповідально ставитися до учнівських обов’язків. Батькам треба пам’ятати це, щоб роботу в цьому напрямку будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем: постійно переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, унаслідок чого дитина дізнаватиметься щось нове. Не варто залякувати труднощами, що можуть вплинути на навчання. Треба пам’ятати про те, що в школі часто буває робота не цікавою, але важливою, яку потрібно виконувати, слід привчати дитину підкорятися слову «треба». Варто формувати вміння доводити почату справу до кінця, переборювати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватися невдачею.
Прагнення йти до школи живиться передусім пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої дітям допитливості і на кінець дошкільного дитинства набирає форм пізнавальної активності. Тому батьки повинні сприяти формуванню допитливості, здатності розділяти відоме й невідоме, переживати почуття задоволення від набутих знань, радості й захоплення від виконання інтелектуальних завдань.
Розумова готовність дітей до школи не зводиться тільки до оволодіння певною сумою знань про навколишнє. Важливий не тільки обсяг тих знань, які має дитина, скільки їх якість, ступінь усвідомленості, чіткість. Саме тому важливо не вчити дитину читати, а розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки, не вчити писати, а створювати умови для розвитку моторики, і особливо рухів руки і пальців.
Необхідно розвивати у дітей здібності слухати, розуміти зміст прочитаного, вміння переказувати, проводити зорове зіставлення. Розумова готовність визначається як умінням дошкільника розв’язувати прості задачі, робити звуковий аналіз слова або зв’язно розповідати про зображення на картинці, так і тим, якою мірою доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, класифікації.
Є діти, які не досягають такого рівня розумового розвитку, за якого вони можуть успішно включитися в навчальний процес, зазнають у першому класі значних труднощів, навіть в умовах незалежного індивідуально підходу до них. У таких випадках очевидна не готовність до навчання.
Необхідно, щоб дитина вміла слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час занять, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання не зрозуміле, оцінювати свою роботу. До початку навчання у школі майбутні першокласники мають оволодіти такими поняттями: «більше», «менше», «однаково», «стільки само», «короткий і довгий», «старший і молодший»; уміти порівняти найпростіші предмети.
Вольова готовність дітей до школи означає здатність керувати своєю поведінкою, довільно спрямовувати свою психічну діяльність. саме певним рівнем вольового розвитку маленького школяра обумовлюється його здатність зосереджуватися на виконанні шкільних завдань, скеровувати увагу на уроці, довільно запам’ятовувати й відтворювати матеріал. Формуванню у першокласників відповідальності за учнівські справи, сумлінного ставлення до своїх учнівських обов’язків сприяють розвинені батьками в період дошкільного дитинства мотиви елементарної обов’язковості правил поведінки та вимог дорослих. Тому важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися; формування правильних моральних уявлень, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу. Обізнаність із моральними нормами, які визначають людські взаємини, здатність дотримуватись правил поведінки в колективі – надійний компас для новачка в новому середовищі.
Одне з першочергових завдань сім’ї, у забезпеченні загальної готовності дитини до школи полягає у тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Туди входить піклування батьків про нормальне харчування малюка, загартування організму, медичне обстеження.
Успішність навчання багато в чому залежить від функціонального розвитку і стану здоров’я дитини. Дитячий організм сприйнятливий до негативних зовнішніх впливів через морфологічну та функціональну незавершеність усіх систем і органів.
Навантажень зазнає несформований опорно-руховий апарат, коли доводиться протягом тривалого часу утримувати статичну позу. Тому треба слідкувати, щоб у дитини не відбулося викривлення хребта. Слабко розвинені також дрібні м’язи кисті, тому в дітей часто втомлюється рука. Ступенем розвитку вищої нервової діяльності зумовлені незначна кількість уваги, недостатність внутрішнього гальмування, швидке зростання збудження, що зовні виявляється у зайвій рухливості та чисельних відволікань від діяльності, коли вона вимагає зосередження. Усе це необхідно враховувати дорослим, будуючи свою взаємодію з дитиною.

Психологи підкреслюють, що підготовка до школи повинна полягати не тільки і не стільки в навчанні дитини спеціальних знань і вмінь, скільки в загальному розвитку її розумових здібностей і пізнавальних інтересів, у формування вміння спостерігати й узагальнювати явища і на основі цього робити певні висновки.